повний

повний
по́вен, -вна, -вне.
1) У якому немає вільного місця, заповнений до краю. || У якому є, міститься, вміщується порівняно багато кого-, чого-небудь. || У сполуч. з деякими ім. вживається на означення великої міри вияву дії, ознаки і т. ін. || Не порожній всередині (про зерно, плоди і т. ін.). || Який має велику кількість пелюсток (про квіти, цвіт і т. ін.). || у знач. ім. по́вна, -ної, ж., розм. Наповнена по вінця чарка.
2) перен. Цілком пройнятий, охоплений чим-небудь; сповнений чимсь. || Зайнятий, зацікавлений, захоплений ким-, чим-небудь. || Який відбиває, виражає якесь почуття, переживання і т. ін. (про погляд, вираз обличчя тощо). || Який має в собі багато чого-небудь. || Насичений чим-небудь. Повне життя.
3) тільки по́вний. Узятий у всьому обсязі; цілий, весь. || Який складається з усього необхідного. || Поданий повністю, не скорочений. Повна адреса. || Доведений до кінця; закінчений. || Який містить усе необхідне; докладний, вичерпний. У повному розумінні слова.
••

По́вні прикме́тники ; По́вні фо́рми прикме́тників — прикметники, що в наз. в. одн. мають закінчення -ий, -а (-я, -ая, -яя), -е (-є, -еє, -єє).

4) тільки по́вний. Який виявляється повністю, не частково; цілковитий. || Нічим не обмежений. || Остаточний. Повний порядок.
5) тільки по́вний. Який досяг певної межі, певного віку, необхідної норми.
6) тільки по́вний. Який досяг найвищого розвитку, межі, являє собою найвищий ступінь чого-небудь. || Найвищий, максимальний (про швидкість, силу і т. ін.). || Який звучить на всю силу; не приглушений, не ослаблений (про звук, голос). Повним ходом.
••

По́вна вода́ — вода у природній водоймі на високому рівні.

По́вний впере́д ; По́вний хід — а) про дуже велику швидкість; б) команда, наказ, заклик рухатися з максимальною швидкістю.

7) В міру товстий, округло-пухлий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Полезное


Смотреть что такое "повний" в других словарях:

  • повний піст — див. піст повний …   Словник церковно-обрядової термінології

  • повний — I 1) (наповнений чим н. ущент; у якому є дуже багато когось / чогось), повен, цілий, переповнений, (повний ) повнісінький 2) (про почуття, переживання тощо який повністю охоплює кого н.), цілковитий, абсолютний, неподільний 3) (який складається з …   Словник синонімів української мови

  • повний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • повний-повнісінький — а, е, розм. Заповнений ущерть; дуже повний …   Український тлумачний словник

  • повний апракос — див. апракос повний …   Словник церковно-обрядової термінології

  • повний канон — див. канон повний …   Словник церковно-обрядової термінології

  • Повний Требник — див. Требник Повний …   Словник церковно-обрядової термінології

  • повний-повнісінький — прикметник розм …   Орфографічний словник української мови

  • апракос повний — Апракос, що містить зачала для щоденних читань на всі дні літургійного року …   Словник церковно-обрядової термінології

  • канон повний — Канон, який складається з дев яти або восьми пісень …   Словник церковно-обрядової термінології

Книги

Другие книги по запросу «повний» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»